Сепсис новонародженихСторінка 2
Септичний шок
Септичний шок
- це порушення життєво важ-ливих функцій організму з розладами загальної та місцевої регуляції, судинного тонусу й кровообігу, з розвитком недостатності тканинної перфузії. Розрі-зняють 4 стадії: I - незначне зниження об’єму цир-кулюючої крові: збудливість, яка пізніше змінюєть-ся симптомами пригнічення ЦНС; II - початкова де-компенсація, внаслідок спазму судин відбувається перерозподіл об’єму циркулюючої крові: мармуро-вість, ціаноз, похолодання кінцівок, симптом білої плями, зменшення діурезу, ДВЗ-синдром, синдром дихальних розладів; III - пізня декомпенсація: знач-не зниження тиску, посилення ДВЗ-синдрому, недо-статність кровообігу, набряк легенів, кома, судоми; IV стадія незворотна: стан агонії. Дитина гине від серцевої недостатності та пригнічення функції го-ловного мозку.
Виразково-некротичний ентероколіт
Виразково-некротичний ентероколіт
(нек-ротизуючий ентероколіт) може бути первинним і ме-тастатичним вогнищем. В патогенезі має значення внутрішньоутробна гіпоксія, інфузійна терапія через пупкову вену, внутрішньолікарняна інфекція, недо-ношеність. Єдиного збудника немає, виділяють кло-стридії, стафілокок, кишкову паличку, клебсієлу. У кишечнику визначають мікротромбоз, некроз, еро-зії, виразки. Клінічна симптоматика: блювання, здут-тя кишечника, динамічна непрохідність, токсикоз, тя-жкий стан дитини, діарея з домішками крові. На ре-нтгенограмі: пневматоз, рівні рідини. Часті (50 %) ускладнення у вигляді перитоніту, кровотечі та пер-форації. Летальність складає 50 %.
Для діагностики сепсису
важливе бактеріоло-гічне дослідження крові, мазків пупкової ранки, па-хової складки, слухового проходу, спинномозкової рідини, навколоплідних вод, гнійних виділень із вог-нищ. Показане гістологічне дослідження плаценти. Загальний аналіз крові малоінформативний: ней-трофільоз або нейтропенія, тромбоцитопенія, зни-ження гемоглобіну. При внутрішньоутробному інфі-куванні збільшується Ig M (понад 0,2-0,3 г/л) в пупо-винній крові. При сепсисі збільшується С-реактивний протеїн. Доцільно вважати ексфоліативний дерма-тит Ріттера, синдром Стівенса-Джонсона, синдром
Лайєла та інші прояви поліморфної еритеми пер-шою стадією (септицемія) септичного процесу.
Критерії діагностики сепсису: наявність ознак інфікування (патологічний стан пупкової ранки, бак-теріальне ураження шкіри, гнійні вогнища у матері або персоналу, ознаки внутрішньоутробного інфіку-вання); тяжкість інтоксикаційного синдрому; наяв-ність метастатичних гнійних вогнищ гематогенного генезу ( абсолютний критерій); багатократне виділен-ня збудника або одного типу збудника із крові, пуп-кової ранки і метастатичних вогнищ.
Лікування
передбачає організацію догляду і хар-чування через зонд, комплексну антибіотикотерапію (50 % вводять внутрішньовенно) у максимальних до-зах, підвищення захисних сил організму, детоксика-цію, санацію гнійних вогнищ і посиндромну терапію. При відсутності даних за етіологією захворювання призначають цефалоспорини та аміноглікозиди. Хво-рим із сепсисом, який спричиняється стрептококом, призначають пеніциліни. У разі виявлення грамнега-тивної флори показані пеніциліни широкого спектра дії (азлоцилін, мезлоцилін, піпероцилін). За наявності синьогнійної інфекції призначається гентаміцин, тоб-роміцин (бруломіцин), нетроміцин. До методів імуно-терапії належать уведення гіперімунної плазми, іму-ноглобуліну загальної та спрямовуючої дії (пентагло-бін, інтраглобін, імуноглобулін та ін.). Детоксикація відбувається шляхом проведення інфузійної терапії (неогемодез, кріоплазма, реополіглюкін, реосорбілакт, альбумін, плазма, гелофузін, сорбілакт, розчини глю-кози, сольові розчини). Проводиться посиндромна, симптоматична терапія, лікування дисбактеріозу.