Фізіологія періоду новонародженості
Період новонародженості починається після від-ділення плода від організму матері і триває протя-гом 4 тижнів. Доношена дитина народжується між 38 та 42 тижнями вагітності з довжиною тіла понад 45 см і масою понад 2500 г. Вона голосно кричить, активно смокче, добре утримує тепло. Для неї ха-рактерні активні рухи, підвищений тонус м’язів – зги-начів та низка безумовних рефлексів: смоктання, ковтання, долонно-ротовий рефлекс Бабкіна, хапа-льний рефлекс Робінсона, рефлекс повзання (Бау-ера), рефлекс ходьби, рефлекс Моро та ін. Шкіра дитини еластична, бархатиста, у ділянці плечового пояса вкрита волоссям. Вушні та носові хрящі пру-жні, нігті щільні. Окружність голови складає 33-36 см і на 1-2 см перевищує окружність грудної клітки. Переднє тім’ячко має розміри 2,5-3 см, заднє (мале) – не більше ніж 0,5 см. Пуповинне кільце роз-ташоване по середині між лоном і мечоподібним від-ростком. У хлопчиків яєчка опущені в калитку, у дів-чаток великі статеві губи прикривають малі.
Зрілість новонародженої дитини визначають за морфофункціональною готовністю до позаутробно-го життя. Морфологічну зрілість визначають за ком-плексом низки ознак (форма і твердість вушної ра-ковини, характер грудних сосків і ареоли, прозорість шкіри, розвиток нігтів, наявність складок на підошві та ін.), функціональну – за здатністю підтримувати постійну температуру тіла, наявність фізіологічних рефлексів, відсутність ціанозу, приступів асфіксії, зригувань та ін.
У процесі адаптації можуть виникнути реакції, котрі стоять на межі з патологією (пограничні ста-ни). Транзиторна втрата початкової маси тіла від-бувається за рахунок втрати води з сечею, калом, легенями, шкірою. Втрата маси тіла менше 6 % сві-дчить про перший ступінь зневоднення, від 6 до 9 % – про другий ступінь, а втрата маси тіла 10 % і більше вказує на третій ступінь зневоднення і є па-тологією. Відновлення початкової маси тіла настає наприкінці 1 чи початку 2 тижня життя.
Транзиторна еритема у вигляді гіперемії шкіри з’являється з перших годин й утримується протя-гом 3-7 днів. На зміну еритемі приходить висівкопо-дібне або пластинчасте злущення шкіри. Токсична еритема проявляється виникненням на 2-5-й день життя невеликих щільних папул білуватого кольору на сідницях, грудях, рідше на животі, обличчі. Це своєрідна алергоїдна реакція.
Транзиторна гіпербілірубінемія (жовтяниця) зумо-влена накопиченням непрямого білірубіну, котрий утворюється з фетальних еритроцитів, незрілістю ферментних систем печінки і реабсорбцією білірубіну з кишок. Рівень білірубіну у пуповинній крові дорівнює 26-34 мкмоль/л, погодинний приріст у перші дні жит-тя – 1,7-2,6 мкмоль/л на годину. Максимальний рівень білірубіну на 3-4 добу становить 103-171 мкмоль/л.
Транзиторна гіпотермія – зниження температу-ри в перші 30-60 хвилин з 38°С до 35,5-35,8°С. На-далі температура тіла підвищується.
Транзиторна гіпертермія виникає на 3-5-й день життя. Температура тіла підвищується до 38,5-39,5°С. Сприяють гіпертермії перегрівання, втрата рідини, недостатність питва.
Статеві кризи виникають внаслідок дії естроген-них гормонів, які надходять в організм плода від матері: набрякання, збільшення грудних залоз, у дівчаток можуть бути виділення із статевої щілини, у хлопчиків – набрякання калитки і статевого члена.
Транзиторна протеїнурія є наслідком підвище-ної проникності епітелію клубочків, канальців і капі-лярів. Неонатальна олігурія зумовлена втратою рі-дини, голодуванням та особливостями гемодинамі-ки. Сечокислий інфаркт – відкладення сечової кислоти у просвіті збиральних трубочок. Сеча жов-то-цегляного кольору, каламутна, залишає на пелю-шці пляму. Причина – розпад великої кількості клі-тин (лейкоцитів).
Транзиторний дисбактеріоз: на 1-2 тижні життя зі шкіри, слизових, з калу можна виділити патогенні ста-філококи, гемолітичні ентеробактерії, гриби роду кан-дида, протей та ін. Молоко матері є постачальником біфідофлори, що призводить до витиснення патоген-ної флори до середини періоду новонародженості.
Транзиторний катар кишок: випорожнення часті, негомогенні як за консистенцію, так і за кольором, при мікроскопії в калі виявляють слиз, лейкоцити до 30 в полі зору, жирні кислоти. Потім (через 3-4 дні) кал стає гомогенним і жовтим, кількість лейкоцитів і жирних кислот знижується.
Ще виділяють транзиторні зсуви у кровообігу, тра-нзиторну гіперволемію і поліцитемію, транзиторну гі-первентиляцію і особливості акту дихання. Транзи-торні особливості обміну речовин: активовані гліко-ліз і ліполіз із пониженням глюкози в крові і підвищенням вмісту кетонових тіл, транзиторний аци-доз, транзиторні гіпокальціємія і гіпомагніємія, дефі-цит вітамін-К-залежних чинників зсідання крові та ін.
Крім цього, відмічається транзиторний гіпотиреоз, гіпопаратиреоз, симпатико-адреналовий криз та ін.