Дивертикули ободової кишкиСторінка 1
Частота поширення дивертикульо-зу ободової кишки, за даними різних авторів, становить 1-10 % осіб. Він уражує людей, старших 40 років, частіше чоловіків.
Етіологіяі патогенез
Розрізняють уроджені (справжні), й набуті (несправжні) дивертикули. Уроджені дивертикули являють собою вибухання, що мають усі оболонки кишкової стінки: серозну, м'язову, підслизову й слизову. Набуті дивертикули утворюються внаслідок підвищення внутрішньокишкового тиску й наявності в м'язовій оболонці слабких місць, через які може випинатись слизова оболонка. Дивертикул, що утворився, поступово збільшується протягом багатьох років. Стінка його при цьому стоншується, спаюється з навколишніми тканинами. Дивертикул має шийку й тіло. Шийка коротка - 2-5 мм, діаметр її становить 1-3 мм. Тіло дивертикула теж невеликих розмірів (від 0,5 до 1 см, рідко - понад 1-2 см). Дивертикул заповнюється кишковим вмістом, який спочатку вільно евакуюється, а надалі може застоюватись у мішку, викликаючи постійне подразнення стінки. Пізніше приєднується інфекція, яка призводить до розвитку хронічного запалення - ди-вертикуліту з можливими перфорацією і кровотечею.
Клініка
Початкова стадія дивертикульозу ободової кишки в більшості випадків перебігає безсимптомно. Скарг хворий не пред'являє, тоді як патологічний процес повільно, але неухильно прогресує і становить велику приховану небезпеку для життя і здоров'я.
У міру збільшення числа і розмірів дивертикулів, порушення моторно-вакуаторної функції товстої кишки і підвищення внутрішньокишкового тиску починають з'являтись слабовиражені явища кишкового дискомфорту. Виникають слабкий біль у нижній половині живота і лівій здухвинно-пахвинній ділянці, здуття живота, нестійкі випорожнення. Але ці явища бувають настільки слабови-раженими, що хворі на них часто не звертають уваги або сприймають їх за коліт.
Дивертикульоз ободової кишки в безсимптомний період зазвичай виявляють випадково при рентгенологічному дослідженні товстої кишки, яке проводять з приводу інших захворювань. Іноді перші прояви дивертикульозу визначаються тільки в стадії ускладнень (дивертикуліт, кровотеча). Клінічно виражений дивертикульоз не має патогномонічних клінічних симптомів і за своїм перебігом та залежно від локалізації нагадує спастичний коліт, апендицит, холецистит, інші захворювання органів черевної порожнини.
Ускладненнями дивертикульозу ободової кишки є: дивертикуліт; кровотеча; перфорація дивертикула; утворення нориць, інфільтратів і абсцесів; хронічний параколіт.
Діагностика
Проводять рентгенологічне (пероральне приймання барію, ретроградне заповнення товстої кишки, барієва клізма з наступним подвійним контрастуванням) та ендоскопічне дослідження (ректоромано- і колоноскопія).
Лікування
Лікування неускладненого дивертикульозу ободової кишки тісно пов'язане з його профілактикою. Випадково виявлений при рентгенологічному дослідженні дивертикульоз ободової кишки не підлягає лікуванню. Але якщо його вже виявлено, то необхідно приступити до профілактики подальшого розвитку дивертикулів і тим більше ускладнень.
В основі профілактики і консервативного лікування дивертикульозу ободової кишки лежить правильне раціональне харчування. Важливе місце в лікуванні захворювання займає безшлакова дієта, достатня за об'ємом. Виключається вживання грубої їжі й не допускається затримка випорожнень.
Не слід приймати гостру, пряну, подразнювальну і грубу їжу, алкогольні напої. При запорах перевагу віддають клізмам з теплим антисептичним розчином або додатковим клізмам з 60-100 мл риб'ячого жиру чи вазелінового масла. Важливого значення надають підтриманню м'язового тонусу (активний відпочинок, заняття спортом, обов'язкова ранкова гімнастика і т. ін.).
Лікування неускладненого дивертикульозу ободової кишки, але в стадії з клінічними проявами, таке саме, проте з додатковим симптоматичним лікуванням: застосування спазмолітиків (но-шпи, папаверину, платифіліну тощо), вітамінотерапії (вітамінів групи В і аскорбінової кислоти), тепла на живіт.
Показаннями до призначення екстрених операцій є: деструктивні форми дивертикуліту; наявність дифузного або розлитого перитоніту; гостра кишкова непрохідність. Показаннями до проведення планових операцій є:хронічний дивертикуліт з частими рецидивами; підозра на рак, поліпоз і дивертикуліт. Вибір методу опе