Доброякісні пухлини і дисгормональні гіперплазії молочних залоз

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання молочної залози / Доброякісні пухлини і дисгормональні гіперплазії молочних залоз

Сторінка 1

Доброякісні пухлини молочної залози можуть бути епітеліального походження (папілома, аденома), змішаного характеру - з елементів сполучної тканини й епітелію (фіброаденома), а також м'якотканинними.

Окремо виділяють переважно доброякісне захворювання - дисплазію молочної залози, або кістозний фіброаденоматоз молочної залози. Крім того, має місце група пухлиноподібних процесів, у тому числі ектазія проток, гіне-комастія, запальні псевдопухлини. У більшості онкологічних центрів світу цю велику групу захворювань називають дисгормональними гіперплазіями, маючи на увазі характер їх походження, тобто зв'язок з різними порушеннями функцій яєчників, надниркових залоз, гіпофіза.

З метою встановлення клінічного діагнозу цих захворювань та проведення диференційної діагностики з раком молочної залози, окрім клінічного обстеження хворих, використовують мамографію, ультразвукову діагностику (традиційну та в допплерівському кольоровому відображенні), а при необхідності - цитологічне та гістологічне дослідження. Ефективним є рентгенологічне обстеження із застосуванням сучасних апаратів з комп'ютерним пристроєм та цитогайдом для прицільної пункції.

Серед доброякісних пухлин молочної залози найбільш часто зустрічаються фіброаденоми,

які виникають, як правило, у молодих жінок. При мікроскопічному дослідженні було виявлено, що вони складаються із залозистих каналів, вистелених кубічним епітелієм. Розрізняють периканалікулярні та інтраканалікулярні фіброаденоми (залежно від того, яка тканина переважає сполучна або залозиста). У першому випадку сполучнотканинні скупчення оточують залозисті канали, в другому - відтісняють епітелій у просвіт залозистого каналу, зменшуючи його до вузької щілини. На мамограмі фіброаденома визначається у вигляді тіні круглої форми з чіткими контурами.

Переродження фіброаденоми в рак молочної залози зустрічається досить рідко, в основному при подовженому її існуванні.

Клінічно при фіброаденомі пальпаторно визначається щільний вузол круглої форми, рухомий, з чіткими межами, не спаяний з навколишніми тканинами. У лежачому положенні хворої фіброаденоми не зникають. У 10 % спостережень бувають множинні фіброаденоми, що свідчать про фіброаденоматоз молочної залози.

Особливе місце займає листоподібна (філоїдна) фіброаденома, яка має характерну прошаркову структуру і нагадує на розтині листя капусти. Шкіра над нею розтягнута, має синюшний відтінок і рідко залучається в пухлинний процес. Переродження листоподібної фіброаденоми в злоякісну пухлину зустрічається вкрай рідко.

Лікування фіброаденом проводять хірургічним методом. Виконують секторальну резекцію залози з наступним гістологічним дослідженням. Якщо фіброаденома виникає в осередку мастопатії, то секторальна резекція молочної залози спрямована на видалення фіброаденоми та зони мастопатії. При злоякісному переродженні потрібно виконати радикальну мастектомію. Подальше лікування визначається даними патоморфологічного дослідження лімфатичних вузлів.

Ліпоми

молочної залози зустрічаються досить рідко і розташовуються поза залозистою тканиною залози, мають м'яку консистенцію, а іноді - часточковий характер.

Лікування, як і при всіх доброякісних пухлинах, - хірургічне з обов'язковим гістологічним дослідженням видаленої пухлини. Виконують секторальну резекцію молочної залози, оскільки ліпома прикриває собою ранні форми раку молочної залози, які локалізуються в її товщі. При листоподібній фіброаденомі через великі розміри пухлини секторальну резекцію необхідно розширювати до мастектомії. Операція призводить до повного одужання, прогноз - сприятливий.

Найбільш часто зустрічаються мастопатії

(дисгормональні гіперплазії, хвороба Реклю, фіброаденоматоз) - група гормональнозалежних захворювань молочної залози, які можуть бути фоном для розвитку раку залози. Згідно з гістологічною класифікацією ВООЗ, мастопатія визначається як фіброзно-кістозна хвороба і характеризується широким спектром проліферативних та регресивних змін у тканинах молочної залози. Деякі мастопатії важко диференціювати з раком молочної залози.

В основі розвитку мастопатій лежать порушення центральної нервової регуляції гіпоталамо-гіпофізарної системи, оваріально-менструальної функції. Важливе значення мають секреція пролактину, порушення у співвідношенні естрогенів, прогестерону, а також підвищення рівня фолікулостимулювального гормону. Розрізняють дифузну, вузлову та змішану форми мастопатії.

Клінічна картина при вузлових формах мастопатії характеризується обмеженою ділянкою ущільнення в молочній залозі (менш чітко вираженою в горизонтальному положенні хворої), місцями болючою при пальпації з горбистою поверхнею. Протягом менструального циклу осередки ущільнення не змінюються.

При дифузній мастопатії мають місце набрякання, тяжистість, болючість у молочній залозі, яка посилюється перед менструаціями.