Анатомофізіологічні особливості стравоходу

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Захворювання стравоходу / Анатомофізіологічні особливості стравоходу

Сторінка 1

Стравохід є м'язовою трубкою, яка сполучає глотку із шлунком. Довжина його в дорослої людини становить у середньому 26 см, а якщо рахувати від зубів, то приблизно 40 см. Стравохід щільно спаяний із задньою стінкою гортані й досить пухко - з третім апоневрозом, який покриває хребет. Тут лежить spatium retrovisceralis - щілина, через яку поширюється нагнійний процес. Стравохід прилягає до хребта від свого початку до місця біфуркації трахеї, де він відходить від хребта і де позаду його міститься аорта.

На своєму протязі стравохід утворює три згини: один згин вліво починається на шиї; другий - на рівні YII і YIII грудних хребців, третій (знову вліво) - у місці переходу страховоду в шлунок. Він має ряд звужень і розширень. Розрізняють три звуження: одне - біля початку страховоду, друге - ззаду біфуркації трахеї, а третє - в місці переходу через hiatus oesaphageus діафрагми (мал. 9.1).

Ці місця звуження важливі тим, що тут зупиняються проковтнуті сторонні тіла, тут стравохід найбільше пошкоджується при проковтуванні різних їдких речовин, тут часто локалізуються злоякісні новоутворення.

Стінка стравоходу складається з трьох шарів: слизового, м'язового і сполучнотканинного. Слизова оболонка утворює складки і покрита плоским багатошаровим епітелієм; у нижній її частині, недалеко від шлунка, розміщені клітини циліндричного шлункового епітелію. М'язова оболонка складається із зовнішнього повздовжнього та внутрішнього циркулярного шарів. Останній продовжується в мускулатуру глотки і шлунка. У верхній третині стравоходу є поперечносмугаста мускулатура, в середній - змішана, а в нижній - гладенька.

Стравохід на всьому протязі оточений пухкою сполучною тканиною і не покритий серозною оболонкою, крім нижнього відділу черевної частини, покритого частково очеревиною.

Судини і нерви стравоходу

У верхній частині стравохід одержує кров із трьох джерел: нижньої щитоподібної, глоткової і підключичної артерій. У грудній - з гілок аорти (бронхіальних, стравохідних і міжреберних). Кровопостачання черевної час-

Мал. 9.1. Топографічна анатомія стравоходу. Три фізіологічні звуження органа позначено стрілками.

тини стравоходу здійснюється гілками лівої шлункової і лівої нижньодіафраг-мальної артерії, які є гілками верхньої брижової артерії (мал. 9.2).

Венозний відтік відбувається по венах відповідних артерій. Вени в підслизовому шарі утворюють сплетення і впадають у непарну, напівнепарну і верхню брижову вени та портальну систему, тобто мають зв'язок з верхньою порожнистою і ворітною венами.

Іннервація стравоходу здійснюється в основному за рахунок блукаючих нервів, які утворюють поверхневе сплетення, а також глибокі інтрамуральні (ауер-бахівські) та підслизові (мейснерівські) сплетення, які широко анастомозують між собою. Крім того, орган іннервується гілочками симпатичного сплетення.

Лімфатична система стравоходу утворюється двома групами лімфатичних судин: у підслизовому і м'язовому шарах, які частково з'єднуються в підслизовому. Лімфатичні судини направляються в лімфатичні вузли, які розташовані по ходу підключичної і загальної сонної артерії, середостіння, малої кривизни, початку черевної артерії і початку черевної аорти (мал. 9.3).

Мал. 9.2. Кровопостачання стравоходу:

1 - нижня щитоподібна артерія; 2 -бронхіальні артерії; 3 - власні стравохідні артерії; 4 - нижня стравохідна артерія.