Анатомофізіологічні особливості очеревиниКниги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Гострий перитоніт / Анатомофізіологічні особливості очеревиниСторінка 1
Очеревина (peritoneum) - це утвір мезенхімального походження, що вистилає внутрішню поверхню черевної стінки (парієтальна очеревина) і покриває органи, які розміщені в порожнині живота (вісцеральна очеревина). Залежно від цього органи поділяють на внутрішньоочеревинні й заоче-ревинні (мал. 8.1).
Загальна поверхня очеревини у дорослих - 1,72-2,04 м2, що приблизно відповідає площі шкірного покриву. Вона розміщена в невеликому середовищі від діафрагми до тазового дна.
Умовно черевна порожнина коренем брижі поперечно-ободової кишки ділиться на три поверхи - верхній, - і середній до входу в таз, у тазу. Важливе значення в черевній порожнині має великий сальник. Він утворюється чотирма листками очеревини, з яких передня пара листків звисає з великої кривизни шлунка, продовжується донизу, потім повертається доверху і йде разом із передньою парою, піднімається попереду поперечно-ободової кишки в складі її брижі, де і переходить у парієтальну очеревину.
Очеревина, покриваючи органи, утворює складки, кишені й щілини, які мають велике значення при запальних процесах. У них накопичуються гній та ексудат.
Щілина між передньою парою листків очеревини і задньою парою, яка утворюється великим сальником наявна тільки в ембріональний період, і тоді він сполучається із щілиною позаду шлунка. Цю позашлункову щілину, яка з усіх боків покрита очеревиною, називають сальниковою сумкою (bursa omentalis). Заднім отвором (foramen Winslovi) вона з'єднується з останньою частиною черевної порожнини. У нормальних умовах органи черевної порожнини тісно прилягають один до одного й між ними немає вільних проміжків. У ній утримується невелика кількість рідини
14 
Мал. 8.1. Анатомно-фізіологічні особливості очеревини:
1 - печінка; 2 -шлунок; 3 - сальникова сумка; 4 -шлунково-ободова зв'язка; 5 -поперечно-ободова кишка; 6 - корінь брижі тонкої кишки; 7 - вісцеральна очеревина; 8 - великий сальник; 9 -парієтальна очеревина; 10 - сечовий міхур; 11 - малий сальник; 12 - брижа поперечно-ободової кишки; 13 -підшлункова залоза; 14 - тонка кишка; 15 - пряма кишка; 16 - прямокишково-міхурове заглиблення.
(20-25 мл), яка змочує серозну поверхню очеревини. Але при патологічних станах у черевній порожнині можуть накопичуватися газ (перфорація порожнистого органа), ексудат або транссудат.
У патології черевної порожнини велике значення має простір між прямою кишкою та сечовим міхуром (excavatio vesica-rectalis). У жінок цей проміжок ділиться маткою та її широкою зв'язкою на два відділи: передній (excavatio vesica-uteinae) і задній (excavatio recto-uterinae s. Dougelasi). Останній розміщений глибше від першого. У деяких місцях пристінкова очеревина має заглиблення, які створюють умови для виникнення гриж. Очеревина має складну будову й ділиться на серозну оболонку (мезотелій з базальною мембраною) і підсерозну основу (tela subserosa), яка переходить безпосередньо в опорні структури органів черевної стінки.
Кровоносні та лімфатичні судини очеревини розміщені виключно в межах найглибшого колагеново-еластичного шару. Кровопостачання значно виражене - на 1 м2 припадає до 75 000 капілярів. Розвинута сітка лімфатичних судин, присутність спеціальних утворів-люків забезпечують швидкий рух тканинної рідини з черевної порожнини в кров і лімфу.
Черевна рідина постійно оновлюється - всмоктується і знов виділяється, якщо процес всмоктування порушується, то рідина накопичується в черевній порожнині. Рідина більше виділяється вісцеральною очеревиною, а всмоктується парієтальною. Найбільше її всмоктується в піддіафрагмальному просторі.
Очеревина виконує значну бар'єрну функцію і володіє великими пластичними можливостями. Через 1,5-2 години після нанесення поверхневих пошкоджень очеревина склеюється і пошкодження обмежується. Крім того, очеревина має також великі бактерицидні властивості.
В очеревині багато нервових апаратів, ганглінозних тканин і нервових сплетень. Це має велике значення при патологічних процесах: сприяє виникненню больових імпульсів при патологічних процесах через ТУНГ, гіпотала-мо-гіпофізарно-адреналову систему.