Класифікація
Класифікація непрохідності кишечника включає такі основні її різновиди:
1. За походження: уроджена та набута.
2. За механізмом виникнення: механічна та динамічна. Механічна непрохідність кишечника за наявністю або відсутністю розладів у його крово-бігу поділяється на обтураційну (без стискання судин брижі), странгуляційну (із стисканням судин) та поєднані форми (інвагінація, деякі форми злукової непрохідності). Динамічна - на спастичну та паралітичну.
3. За клінічним перебігом: гостра, підгостра; хронічна, рецидивна; повна та часткова.
4. За рівнем непрохідності: тонкокишкова (висока та низька) і товстокишкова.
5. За розвитком патологічного процесу: а) стадія порушення кишкового пасажу; б) стадія гострих розладів внутрішньостінкової кишкової гемоциркуляції; в) стадія перитоніту.
Гостра непрохідність кишечника
Механічна непрохідність кишечника є найбільш частою і тяжкою за своїми наслідками хворобою. Летальність при ній перевищує загальний відсоток від гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.
До різновидів механічної непрохідності кишечника відносять обтурацій-ну та странгуляційну. Найбільш частими причинами обтурації даного органа є пухлини, рубцеві й запальні звуження та закриття його просвіту ззовні злуками, доброякісними і злоякісними пухлинами, які виходять зі стінки кишечника або сусідніх органів.
Особливістю странгуляційної непрохідності кишечника є залучення в патологічний процес брижі кишки. Такий механізм розвитку гострої непрохідності кишечника пов'язаний з раннім включенням ішемічного компонента
внаслідок порушення кровобігу в судинах брижі в результаті завороту кишкової петлі навколо своєї осі, утворення злук вузла між петлями кишечника, защемлення їх у грижових воротах.
До поєднаної непрохідності належить інвагінація (входження однієї кишки в іншу), при якій може діяти як обтурувальний, так і странгуляційний механізм. Інвагінація кишки із самого початку може викликати обтурацію просвіту, особливо коли приєднується її запальний набряк. Одночасно спостерігається погіршення кровобігу внаслідок втягування брижі разом з інвагі-натом. Це призводить до непрохідності кишечника та порушення життєдіяльності інвагінату, аж до його некрозу.
Серед усіх різновидів непрохідності кишечника найбільш частою є злуко-ва, яка може перебігати як за обтураційним, так і за странгуляційним типом.
Динамічна непрохідність включає спастичну та паралітичну і характеризується стійким спазмом або парезом кишечника. В основі функціональних порушень, які призводять до її розвитку, лежать гострі запальні процеси, порушення кровобігу в черевній порожнині та заочеревинному просторі, травми, а також заочеревинні гематоми.
Важливе значення мають метаболічні порушення при цукровому діабеті й уремічній комі, а також інтоксикація при отруєнні свинцем і морфіном.