Несправжні кісти підшлункової залозиСторінка 1
Класифікація
І. За етіологією.
1. Після деструктивного панкреатиту у оперованих і неоперованих.
2. Післятравматичні.
II. За клінічними ознаками.
1. За терміном утворення:
- гострі (2-3 міс.);
- підгострі (3-6 міс.);
- хронічні (понад 6 міс.).
2. За тяжкістю перебігу:
- прості (неускладнені);
- ускладнені (нагноєння, перфорація, перитоніт, кровотеча, нориця, злоякісне переродження).
3. Первинні й рецидивні. Морфологічні зміни:
1. Розвиток несправжньої кісти підшлункової залози починається з накопичення ексудату в сальниковій сумці, потім, внаслідок фіброзу стінки прилеглих органів, утворюється стінка кісти.
2. Внутрішня поверхня несправжньої кісти підшлункової залози не покрита епітелієм, її стінки утворюються сусідніми органами, зміненими в результаті локальної запальної реакції.
3. Стінку несправжньої кісти підшлункової залози утворюють шлунок, дванадцятипала й ободова кишки і брижа поперечно-ободової кишки. Основний орган, що бере участь в утворенні несправжньої кісти підшлункової залози, - шлунок, який утворює передню стінку кісти.
4. Формування кісти триває 3-5 тижнів. За цей час відбувається остаточна організація її стінок і їх перетворення в щільну анатомічну структуру.
5. Імовірний зворотний розвиток несправжніх кіст підшлункової залози залежить від їх розміру. Маленькі кісти можуть підлягати зворотному розвитку. Кістам великих розмірів із добре організованими стінками він, як правило, не властивий.
Клінічні симптоми
1. Тупий біль в епігастральній ділянці, загальна слабість, схуднення і диспептичні розлади.
2. При пальпації визначається малорухомий, неболючий пухлиноподібний утвір без чітких контурів. Кіста голівки підшлункової залози може викликати механічну жовтяницю і дуоденальну непрохідність.
3. При малігнізації кісти прогресують схуднення, загальна слабість, зниження апетиту і працездатності, з'являються метастази в інших органах.
4. Кіста хвоста і тіла залози призводить до розвитку портальної гіпертензії (гіперспленізм, ставохідно-кишкові кровотечі).
5. Ускладнення кісти: нагноєння, розрив, арозійні кровотечі, утворення нориць.
Діагностика
Рентгенологічно виявляють зміщення шлунка вперед і вліво, при кісті голівки підшлункової залози - стиснення антрального відділу, звуження отвору низхідного відділу, розвертання петлі дванадцятипалої кишки. Кіста тіла і хвоста залози зміщує шлунок вперед і вгору, а поперечно-ободову кишку -донизу. При цьому розмір позашлункового простору збільшується. Для діагностики несправжніх кіст необхідно застосовувати КТ і УЗД.
Лікування
Вибір методу й об'єму операції залежить від розміщення і вмісту кісти. Оперативне втручання виконують через 5-6 міс. після її виникнення, коли купіруються запальні явища і сформується стінка кісти.
Зовнішнє дренування кісти показане при інфікованих кістах, тонкостінних та великих кістах голівки і тіла залози в перші 2-6 тижнів від початку розвитку панкреонекрозу. Воно призводить до формування панкреатичної нориці.
По можливості виконують внутрішнє дренування кісти. Найкращим для даної операції вважають доступ через задню стінку шлунка, оскільки при цьому можна точно визначити місце найбільш щільного зв'язку між несправжньою кістою і задньою стінкою шлунка. Внутрішнє дренування виконують ендоскопічно або при лапаротомії.
Задню стінку шлунка, яка щільно спаяна з передньою стінкою кісти, після перенесеного запального процесу розсікають, порожнину кісти розтинають. По краю розтину накладають шви для гемостазу і формують прохідність сполучення. Таким чином, відбувається постійне випорожнення вмісту кісти в шлунок із подальшим зменшенням кісти й облітерацією порожнини. Дану процедуру можна виконати ендоскопічно, через гастроскоп. При цьому гастрокістоанастомоз формують шляхом електрохірургічного розтину стінки шлунка і кісти.