Анатомофізіологічні особливості сліпої кишки і червоподібного відростка

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Апендицит / Анатомофізіологічні особливості сліпої кишки і червоподібного відростка

Сторінка 1

Сліпа кишка довжиною 1-13 (5-7) см в більшості випадків розміщена у правій здухвинній западині, дуже рідко (при зворотному розташуванні органів черевної порожнини) займає лівобічне положення, іноді розміщується високо -у підпечінковому просторі чи опускається в малий таз.

Сліпа кишка покрита очеревиною з усіх боків (внутрішньоочеревинно) у 90-96 % випадків, з трьох боків (середньоочеревинно) - у 4,5 %, рідко -заочеревинно.

Червоподібний відросток (Appendix vermicularis) відходить від задньо-внутрішнього сегмента сліпої кишки в тому місці, де сходяться всі три його стрічки (taenia). Основа його знаходиться на відстані 0,5-5 см від місця впадання клубової кишки. Довжина відростка - від 0,5 до 30 см і більше, у середньому від 7 до 10 см, діаметр його - 0,4-0,5 см. Канал відростка відкривається в сліпу кишку вузьким отвором, де є непостійна півмісячна складка слизової оболонки, що відіграє роль клапана (клапан Герлиха).

Кровопостачання відростка здійснюється з a. ileocolica, від якої відходить a. appendicularis. Остання може бути представлена двома або навіть трьома стовбурами. Артерія проходить уздовж вільного краю очеревинної складки брижі червоподібного відростка і віддає гілки відростку майже перпендикулярно. Іноді брижа відсутня, і тоді судини проходять під його серозною оболонкою. Вени відростка відповідають своїм розміщенням гілкам артерій.

Лімфовідтік здійснюється в корінь брижі тонкої кишки, заочеревинний простір, малий таз.

Апендикс - найбільш багата нервовими елементами ділянка кишкового тракту. Нервові утвори червоподібного відростка є кінцевими гілками верхнього брижового і, незначно, сонячного сплетень, які широко анастомозують між собою.

Відповідно до сліпої кишки (мал. 3.1), червоподібний відросток може займати таке положення:

низхідне - 40-50 %;

бокове (латеральне) - 17,2 %;

внутрішнє (медіальне) - до 25 %;

переднє (вентральне) - до 10 %;

заднє (ретроцекальне) - 9-13 %;

заочеревинне (ретроперитонеальне) - 9-13 %;

- під серозним шаром сліпої кишки (інтрамуральне) - 0,1 %.

Варіабельність розміщення відростка є ще більшою при рухомості сліпої кишки (мал. 3.2).

У дітей сліпа кишка розташована вище, а у жінок нижче, ніж у чоловіків. При вагітності вона переміщується вгору, досягаючи до кінця вагітності правого підребер'я.

Проекція червоподібного відростка на передню черевну стінку. Точка Мак-Бурнея розміщена між зовнішньою та середньою третинами лінії, яка з'єднує пупок та верхню передню ость клубової кістки (7-8 %). Точка Лан-ца - між правою та середньою третинами лінії, яка з'єднує обидві верхні передні ості клубових кісток (20 %) (мал. 3.3). Точка Кюмеля -на 2 см нижче і праворуч від пупка (70 %).

верхній край входу в таз

Мал. 3.1. Варіанти розміщення червоподібного відростка.

Мал. 3.2. Розміщення сліпої кишки:

а - високе; б - низьке.

Мал. 3.3. Точки Ланца

(а) і Мак-Бурнея

(б).

Стінка червоподібного відростка має п'ять шарів: слизовий, підслизовий з великою кількістю лімфатичних фолікулів, м'язовий, субсерозний та серозний. Очеревина переважно покриває відросток з усіх боків - утворює брижу.

Функцію червоподібного відростка мало вивчено, не до кінця з'ясовано. У літературі з цього приводу можна знайти різні точки зору, зокрема такі теорії, як бар'єрна, секреторна, гормональна й імунологічна.