Загальні симптоми і діагностика неускладнених гриж

Книги / Хірургічні хвороби (Я. Чумак) / Зовнішні черевні грижі / Загальні симптоми і діагностика неускладнених гриж

Частота. Грижоносії складають 3-4 % відносно всього населення. Серед усіх гриж найчастіше зустрічаються пахвинні (71,5 %), потім грижі білої лінії живота (11 %), стегнові (10,4 %), пупкові (3,9 %). У чоловіків перше місце займають пахвинні грижі, а у жінок - стегнові.

Типовими скаргами при грижах є біль і наявність випинання в ділянці черевної стінки. Біль може бути в грижових воротах та попереку і розповсюджуватись у черевній порожнині без визначеної локалізації. Спочатку він не значний або помірний без чіткої локалізації, часто тупий, ниючого характеру, інколи поширюється у віддалені ділянки. Біль деякий час характеризується хворими як несильний, але потім, у міру формування грижі, стає локалізованим і значним.

Характер больових відчуттів та їх гострота індивідуальні й різнорідні та не залежать від розмірів грижі. Інколи при невеликій грижі біль сильніший, посилюється при ходьбі, фізичному навантаженні, підніманні ваги і т. ін. Він може бути єдиною ознакою хвороби на початку формування грижі, але його нечіткість і невизначеність стають причиною встановлення помилкового діагнозу. При невизначеному болю основною ознакою грижі є наявність випинання у тій чи іншій ділянці черевної стінки. Залежно від положення хворого випинання може збільшуватися або зменшуватися. У вертикальному положенні воно збільшується, в горизонтальному (при вправимих грижах) зменшується.

Інколи скарг немає і грижу виявляють випадково під час огляду хворого.

Діагноз встановлюють на основі анамнезу, огляду хворого, грижового випинання. Додаткові методи обстеження (загальний аналіз крові, сечі, електрокардіограма, коагулограма тощо) суттєвого значення не мають.

Огляд проводять у горизонтальному і вертикальному положенні хворого, у спокої і при напруженні передньої черевної стінки. Характерною ознакою зовнішніх гриж є наявність випинання в ділянці грижових воріт. Його форма та розміри залежать від локалізації і стадії формування грижі. У початковій стадії може не бути випинання передньої черевної стінки, тоді в діагностиці велику роль відіграє анамнез. Для зовнішніх гриж живота характерна зміна розміру грижового випинання залежно від положення тіла і зміни внутрішньочеревного тиску. У вертикальному положенні воно збільшується, а в горизонтальному зменшується або повністю зникає. Грижове випинання збільшується при кашлі, напрузі, що залежить від переміщення грижового вмісту в грижовий мішок і назад. При невправимій грижі цей симптом не визначається.

Кардинальним симптомом грижі є наявність "кашльового поштовху", який виникає при введенні вказівного пальця в напрямку грижових воріт. Цей симптом позитивний, коли в момент кашлю визначається поштовх на подушечку пальця, обумовлений підвищенням внутрішньочеревного тиску. Характерною ознакою неускладненої грижі є дефект у м'язово-апоневротичних і фасціальних шарах черевної стінки на місці вправленого в черевну порожнину випинання.

Місцеве обстеження хворого повинно бути комплексним. При огляді звертають увагу на стан покриву шкіри над випинанням, наявність розширених вен, попрілість, садна, мацерацію, тріщини і виразки. При пальпації оцінюють консистенцію, болючість грижового випинання, його відношення до навколишніх тканин і близько розміщених анатомічних утворень. Консистенція грижі залежить від характеру грижового вмісту: при наявності сальника вона м'яка, а петлі кишки м'якоеластичні. Потім необхідно спробувати вправити грижовий вміст, але краще попросити хворого зробити це. При вільній грижі це вдається легко: сальник вправляється без звуку, петля кишки - з бурчанням. Після вправлення грижі оглядають грижові ворота. При цьому визначають їх розмір, оцінюють їх стан, стан навколишніх тканин, взаємовідношення з вмістом грижі. При перкусії, якщо це сальник, буде тупий звук, якщо кишка - тимпаніт.

При підозрі на ковзну пахвинну грижу обстеження доповнюють іригоско-пією, цистографією, бімануальним гінекологічним обстеженням, інфузійною цис-тографією. При диференційній діагностиці стегнової грижі та холодного (туберкульозного) абсцесу необхідно виконати рентгенографію грудного і поперекового відділів хребта, косої пахвинної грижі й водянки яєчка - діафаноскопію.

Повне обстеження хворого з грижею проводиться, щоб виявити абсолютні або відносні протипоказання і визначити обсяг передопераційної підготовки.