Шкіра (cutis)

Матеріали / Шкіра (cutis)

Сторінка 1

ШКІРА (CUTIS) є загальним покривом тіла, вона покриває тіло людини, переходячи в слизову оболонку в області природних отворів.

Площа шкірного покриву залежить від росту, ваги і віку; в середньому становить 1,5-2 м2. Товщина шкіри без підшкірної жирової клітковини 0,5-4 мм.

Основні функції шкіри:

Шкіра є зовнішнім покривом і бар’єром між організмом і навколишнім середовищем. 1)захисна функція (захищає організм від шкідливих дій навколишнього середовища (механічних, хімічних, температурних і біологічних). Щільність рогового шару, жирова змазка його поверхні, еластичність волокон сполучної тканини дерми, амортизуючи дія підшкірної жирової клітковини захищає організм від механічних травм; від дії слабких кислот і лугів; роговий шар відносно стійкий до дії електричного струму. Завдяки здатності до самоочищення (фізіологічне злущування, кисла реакція), завдяки щільності рогового і блискучого шарів шкіра попереджує проникнення. В організм мікробів. У випадку проникнення хвороботворних мікроорганізмів через пошкоджений епідерміс починають діяти антимікробні речовини, що містяться в шкірі. Вони пригнічують дію мікробів; до вогнища пошкодження прямують лейкоцити, виникає запальна реакція, розвивається запалення.

Однією з важливих захисних функцій шкіри є підтримання температури тіла, захист організму від переохолодження і перегрівання: через шкіру виділяється 80% тепла, що утворюється в організмі в основному завдяки випаровуванню поту з поверхні шкіри; інакше ця функція називаються функцією теплорегуляції. (теплорегуляції).

2. Шкіра бере участь в водному, сольовому, вуглеводному, жировому, вітамінному обміні.

3. Функція газообміну - шкіра поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ .

4. Рецепторна функція (шкіра містить велику кількість рецепторів, що сприймають різні подразнення з зовнішнього середовища).

5. “Депо” крові.

6. “Депо” енергетичних запасів (депо жиру).

Видільна функція.

БУДОВА ШКІРИ

Шкіра являє собою тонку, але дуже стійку еластичну оболонку, що зв’язана з органами з допомогою шару жирової тканини, яку звичайно називають підшкірною жировою клітковиною.

Шкіра складається з трьох основних шарів: епідерміса, дерми (власне шкіри), підшкірної жирової клітковини.

І Епідерміс – це поверхнева частина шкіри, складається з багатошарового плоского ороговівшого епітелію. В ньому розрізняють п’ять шарів:

1) найглибший – базальний, складається з одного ряду клітин, за рахунок поділу (розмноження) яких утворюються верхні шари епідермісу, лежить на базальній мембрані;

2) шипуватий – складається з 5-15 рядів клітин, що з’єднані між собою відростками – мостиками, між якими циркулює міжклітинна рідина, що живить епідерміс;

3) зернистий – складається з 1-2- рядів клітин, що містять зерна кератогіальна – білкової речовини, з якої утворюється в дальнійшому кератин – рогова речовина шкіри;

4) блискучий шар, складається з 1-2 шарів клітин, що містять емідін - проміжний продукт перетворення кератогіаліна в кератин;

5) роговий шар, складається з ороговівши клітин, відрізняється тим, що мають велику стійкість до різних зовнішніх впливів.

Непокшодений роговий шар не пропускає збудників інфекційних хворію. Верхня частина рогового шару в нормі постійно відторгається (фізіологічне шелушіння).