Організація, структура і завдання служби планування сім'ї

Матеріали / Організація, структура і завдання служби планування сім'ї

Сторінка 1

В умовах погіршення демографічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня більшої частини населення, погіршення його репродуктивного здоров'я особливої уваги заслуговують питання планування сім’ї. Як відомо, їхнє рішення сприяє зниженню материнської і дитячої смертності, профілактиці захворювань, що передаються половим шляхом, і збереженню здоров'я населення.

Ще в 1968 році ООН проголосила право на планування сім’ї і вільне відповідальне батьківство невід'ємне право кожного громадянина. У 1974 році було визнане право кожної країни займатися плануванням сім’ї на державному рівні. Визнавалося також, що це право необхідно реалізувати, виходячи з нестатків конкретної сім’ї й усвідомлюючи відповідальність перед суспільством.

По визначенню ВОЗ, термін "планування сім’ї" передбачає ті види діяльності, що мають на меті допомогти окремим обличчям і подружнім парам досягти визначених результатів, а саме:

• уникнути небажаної вагітності;

• зробити на світло бажаних дітей;

• регулювати інтервали між вагітностями;

• вибирати час народження дитини в залежності від віку батьків і стану їхнього здоров'я;

• визначати число дітей у родині.

В умовах різкого зниження народжуваності в Україні проблема планування сім’ї здобуває сьогодні велику медико-соціальну значимість. Аборт в Україні продовжує залишатися основним методом регулювання народжуваності. При цьому ускладнення після абортів спостерігаються в кожної третьої жінки, а в первобеременных їхня частота наближається до 40%. Основними ускладненнями аборту є безплідність, невинесення вагітності, запальні захворювання гениталий, ендокринні порушення, ускладнення при наступних вагітностях і родах.

Використання контрацептивов у країні недостатньо в зв'язку з недосконалою системою інформування населення з проблем планування сім’ї і недостатнім рівнем сексуальної культури.

З огляду на державну значимість цього питання, постановою Кабінету Міністрів України 13 вересня 1995 року була прийнята Національна програма "Планування сім’ї". Програма спрямована на подолання кризових тенденцій, що перешкоджають відтворенню населення. Вона покликана сформувати в людей потреба мати повноцінну родину, бажаних і здорових дітей і радикально змінити відношення кожної людини і держави в цілому до проблем планування сім’ї.

Планування сім’ї, істотний елемент первинної медичної допомоги в Україні, як і в багатьох країнах світу, включає наступні основні види діяльності:

• інформація і консультування населення з питань планування сім’ї;

• організація служб планування сім’ї;

• забезпечення населення засобами контрацепції;

• лікування безплідності і сексуальних розладів;

• формування суспільної думки, зміна сформованих представлень про планування сім’ї як про сугубо медичну чи внутрісімейну проблему;

• підвищення рівня знань і кваліфікації по даній проблемі не тільки акушерів-гінекологів і лікарів інших спеціальностей, але і медичних працівників середньої ланки, у першу чергу акушерок фельдшерсько-акушерських пунктів;

• поглиблення і розширення роботи з статевого виховання дітей і підлітків, підготовці педагогів і батьків з питань сексуального розвитку дітей;

• залучення засобів масової інформації до висвітлення проблем планування сім’ї, сексуальної культури, сімейних відносин;

• підвищення приступності і якості медичних послуг у службі планування сім’ї.

11 червня 1997 року Міністерство охорони здоров'я України видало наказ №180 "Про організацію роботи медичних центрів планування сім’ї і репродукції людини", де затверджені положення про центри і кабінети планування сім’ї і їхню рекомендовану структуру.

Основними задачами в розвитку служби планування сім’ї на перспективу намічено:

• вивчення основ сексуального поводження і методів контрацепції в навчальних закладах і центрах для молоді;

• підвищення безпеки абортів і удосконалення рекомендацій з попередження небажаної вагітності після абортів і пологів;