Помилки і ускладнення під час лікування переломів кісток

Матеріали / Помилки і ускладнення під час лікування переломів кісток

Сторінка 2

Таким чином, під нас проведення іммобілізації кінцівок циркуляторни-ми гіпсовими пов'язками або глибоки­ми шинами потрібні постійний нагляд і своєчасне розслаблення їх за появи симптомів ішемії або локального стис­нення. Якщо ішемія наростає внаслі­док підфасціальних значних кровови­ливів, треба розітнути глибоку фасцію передпліччя, запобігши цим наростан­ню тиску, тобто ішемії. У разі появи симптомів ішемії при надвиросткових переломах плечової кістки слід усунути стиснення м'яких тканин гіпсовою по­в'язкою, зменшити кут згинання пе­редпліччя і тим самим створити опти­мальні умови для судин ділянки ліктьо­вої ямки. Контрактура Фолькмана зу­мовлює тяжку інвалідизацію внаслідок тяжкої дегенерації і асептичного некро­зу м'язів передпліччя. Від ступеня та зони ураження м'язів, нервів залежить ефективність реконструктивно-віднов­них оперативних втручань. Повного відновлення функції досягти неможли­во. Тому так важливо запобігати цьому тяжкому ускладненню. Частим усклад­ненням у разі порушення принципів ліку­вання переломів кісток є формування несправжнього суглоба (псевдоартроз) (мал.49). Несправжні суглоби виника­ють передусім унаслідок порушення прин­ципів лікування переломів, появи ускладнень. Першою причиною є не­правильне зіставлення відламків без за­безпечення стабільності на весь період зрощення. Друга причина — інфікуван­ня, яке не тільки зумовлює формуван­ня несправжнього суглоба, але й при­зводить до такого тяжкого ускладнення, як остеомієліт. Третьою причиною є нестабільність остеосинтезу, четвертою — раннє (на стадії ангіогенного кістко­вого мозолю) статичне і динамічне навантаження на травмовану кінцівку. Клінічні симптоми сповільненого зрощення і несправжнього суглоба од­накові. Це біль під час руху і за статич­ного навантаження, патологічна ру­хомість у ділянці перелому. Але при цьому треба брати до уваги дані анам­незу. Несправжній суглоб формується протягом 6—12 міс, а про сповільнене зрощення можна говорити через 1,5— З міс після перелому. Основним ди­ференціальним критерієм лишаються рентгенографічні прояви. У разі спо­вільненого зрощення кістковомозковий канал у відламках завжди відкритий, у той час як за несправжнього суглоба він завжди закритий кістковими пластин­ками. За характером розрізняють гіпер­трофічні з потовщеними кінцями відламків і атрофічні несправжні суг­лоби. Кінці відламків остеопоротичні, потовщені на зразок бурульки. Харак­тер несправжнього суглоба визначає тактику і метод лікування.

Гіпертрофічні кінці відламків при несправжньому суглобі (на відміну від атрофічних) у разі нестабільного остео­синтезу і розкриття кістковомозкових каналів добре зростаються і не треба про­водити їх резекцію. Кінці атрофічних несправжніх суглобів не мають кістково-мозкових каналів, і їх потрібно резеку-вати і розкрити останні. Шсля чого — досягти стабільного остеосинтезу і зро­бити кісткову пластику. Якщо для ліку­вання атрофічних несправжніх суглобів використовують апарати, то при гіпер­трофічних несправжніх суглобах, особ­ливо при укороченні сегмента кінцівки, застосовують дистракційні методи. При атрофічних несправжніх суглобах дист­ракційні методи не показані, а методом вибору є компресійний. Лікування не­справжніх суглобів, як і переломів кісток, повинне проводитись комплек­сно, з урахуванням загального стану хво­рого, віку його, професії, умов життя.