Поняття про лікарські засоби. Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта

Матеріали / Поняття про лікарські засоби. Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта

Сторінка 1

1. Тема: Поняття про лікарські засоби. Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта.

2. Актуальність. У системі фармацевтичної освіти фармакологія є єдиною дисципліною, яка зв’язує фармацевтичні і загально біологічні науки безпосередньо з практичною медициною.

Фармакологія вивчає лікарські засоби, яких є дуже багато, лікарські засоби виписуються в рецептах. І для фармацевта необхідно знати, що означає поняття лікарського засобу. Фармакологічні знання є першою необхідністю для фармацевта. Адже вся діяльність фармацевта пов’язана з лікарськими засобами. З лікарських засобів готують різні лікарські форми, препарати з лікарських засобів відпускаються хворим і фармацевт повинен знати фармакологічні властивості, щоб дати інформацію і відповісти на питання хворого.

3. Мета.

Знати: - Визначення лікарського засобу і відмінності поняття про лікарський засіб від лікарської речовини, лікарського препарату.

- Значення фармакологічних знань для практичної діяльності фармацевта.

Вміти: - Використати знання фармакології в практичній діяльності. Грамотно використовувати поняття лікарського засобу.

4. Матеріали для позааудиторної самостійної підготовки студентів.

4.1. Між предметні зв’язки.

Технологія лікарських форм.

ОЕФ. Фармацевтична хімія.

4.2. Зміст теми.

При вивчені ліків розрізняють слідуючи основні поняття: лікарська речовина, лікарський засіб, лікарська сировина і факірська форма. Тому виникає потреба в поясненні різниці між цими визначеннями.

Лікарська речовина являє собою індивідуальну хімічну сполуку чи біологічну речовину. При введенні в організм вона може попереджати захворювання, змінювати протікання патологічного процесу, нормалізувати порушену функцію, сприяти більш швидкому виздоровленню.

Лікарський засіб – це лікарська речовина, затверджена відповідним органом і дозволена для застосування з лікувальною і профілактичною метою. Дозвіл на використання нової речовини як лікарського засобу видає Фармакологічний комітет МОЗУ. Кінцеве вирішення про введення нового лікарського засобу в медичну практику приймає Міністр ОЗУ. Він же видає відповідний наказ. Фармакопейний Комітет ОЗ України затверджує фармакопейну статтю на лікарський засіб.

До лікарських засобів належать: а) діючі речовини (субстанції);

б) готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти);

в) гомеопатичні засоби;

г) засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами.

Діючі речовини (субстанції) – біологічно активні речовини, які можуть змінювати стан і функції організму або мають профілактичну, діагностичну чи лікувальну дію та використовуються для виробництва готових лікарських засобів.

Готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) – це дозовані лікарські засоби в тому вигляді та стані, в якому їх застосовують.

Кожний лікарський засіб має реєстраційний номер – інформаційний номер (шифр), під яким він зареєстрований в країні і внесений в держаний реєстр лікарських засобів.

Лікарський препарат – це надання лікарському засобу певної лікарської форми.

Лікарська форма – це надання лікарському засобу певної форми, зручної для вживання і досягнення необхідного лікувального ефекту.

Наприклад: візьмемо лікарську речовину, лікарський засіб, лікарський препарат.

Одержано хімічну сполуку натрію хлорид. Виявили в цій сполуці лікувальну дію на організм. Отже, натрій хлорид є лікарською речовиною. Перевіривши NaCl на можливі небажані ефекти, і якщо вони на виявлені або допустимі, то NaCl дозволяють до використання. Тепер NaCl стає лікарським засобом. А якщо з NaCl приготують лікарські форми: таблетки натрію хлориду, р-н NaCl – те це вже є лікарський препарат.